МОЛДОВА СПЕКОТНА: ТИСК КРЕМЛЯ Й ПОЛІТИЧНІ БУРІ МІЖ ДНІСТРОМ І ДУНАЄМ

Цього літа Молдова опинилася на краю гострої політичної боротьби. Зовні – спокійна країна, а всередині – держава, яка готується до виборів, що можуть змінити її долю. У цьому ключі постає дуже логічне питання: «Чи витримає Молдова це все?» Адже гібридний тиск Росії, внутрішні протести, напруга навколо Придністров’я та гучні арешти, – все це відбувається одночасно.

Башканка за ґратами: політична драма в Гагаузії

Наприкінці липня країну сколихнула новина: Євгенію Гуцул, очільницю автономного регіону Гагаузія, затримали за підозрою в державній зраді та фінансуванні проросійських мітингів. За даними прокуратури, вона нібито координувала грошові потоки з Москви, які спрямовувалися на підкуп виборців та організацію протестів у Комраті.

Гуцул, яку підтримувала заборонена партія «ШОР», з моменту обрання демонструвала жорстку опозицію до політики Санду та відкрито симпатизувала Кремлю. Її арешт спровокував хвилю обурення в автономії, де опозиція вже називає це «політичними репресіями», а центральна влада – «необхідною дією для захисту суверенітету».

Придністров’я без світла: криза на замовлення?

Зима ще попереду, але в Придністров’ї холод вже відчувається – насамперед політичний. Після того як з 1 січня 2025 року було припинено транзит газу через Україну, регіон опинився у глибокій енергетичній кризі. Без гарячої води, з електрикою по 4-8 годин на добу, зупиненими заводами – це вже не просто локальний інцидент, а геополітичний інструмент тиску Москви.

Кишинів і Брюссель не залишились осторонь: ЄС виділив 250 мільйонів євро, з яких частина пішла на гуманітарні потреби навіть у невизнаному регіоні. Уряд Молдови діє обережно: допомагає людям, але не визнає адміністрацію Тирасполя.

Та напруга лише зростає. Прем’єр-міністр Дорін Речан повідомив, що Росія розробляє сценарій введення до 10 000 військових у регіон, прикриваючись «гуманітарною місією». У самому Придністров’ї тривають внутрішні суперечності – частина еліт натякає на можливе «перезавантаження» відносин із Кишиневом, інші ж готуються до осінніх «виборів» під патронатом Кремля.

Вибори, страхи і ставки Кремля

Восени Молдова обиратиме новий парламент. Але це не просто голосування – це тест на незалежність, зрілість демократії та геополітичну приналежність.

Станом на липень-серпень рейтинг партії «Дія і Солідарність» коливається в межах 27-31 %. Але проросійські сили та олігархічні структури – посилюють риторику і популізм. За словами служб безпеки, Кремль витратив у 2024-2025 роках близько 1 % молдовського ВВП на: фінансування агітаторів і «технічних» кандидатів, медіа-кампанії в соцмережах, підкуп журналістів та виборців.

Уряд відповідає прозорими реформами та міжнародною підтримкою. Але чи буде цього достатньо?

ЄС – союзники чи лише партнери?

У Брюсселі чітко дали сигнал: перемовини про вступ до ЄС можуть стартувати вже у 2026 році, але лише за умови стабільної політики та чесних виборів. Європейські гроші йдуть – понад 40 % обіцяної допомоги вже перераховано. Румунія та Україна також посилюють взаємодію: спільні інфраструктурні та енергетичні проєкти, обмін розвідданими, підтримка на дипломатичному рівні.

Але найважливішу роль усе ще відіграє вибір самих громадян.

Що далі?

Поточна ситуація залишає більше запитань, ніж відповідей. Арешт Гуцул – це спроба продемонструвати жорсткість держави чи індикатор глибших розломів у суспільстві? Чи зможе влада зберегти євроінтеграційний курс перед хвилями потужної дезінформації з Кремля?

Попереду – вибори, зима, випробування на стійкість. І саме в наступні тижні вирішиться, чи залишиться Молдова частиною європейського простору, чи знову опиниться в «сірій зоні», де її долю вирішуватимуть «чужі руки».

Олександр Руснак