G7 У ХІРОШІМІ ТА ОГОЛОШЕННЯ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ

Хоча війна в Україні ще не закінчилася, саміт G7 у Хірошімі проголосив новий світовий порядок. У центрі уваги було питання російської агресії та військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні. Присутність Зеленського та його переговори зі світовими лідерами стали важливою частиною зустрічі. Тож це був, до певної міри, саміт G8, тільки восьмим учасником, яким раніше була Росія, тепер стала Україна. Було оголошено про постачання Україні літаків F-16 і заявлено, що Україна має бути в НАТО. Санкції проти Росії були розширені та, що більш важливо, було заявлено, що кожна країна світу повинна визначити свою власну позицію щодо російської агресії. Зрозуміло, що з цим пов'язана вимога не надавати жодної підтримки путінській Москві з метою обходу санкцій.

Водночас значення зустрічі G7 виходить далеко за рамки питання війни в Україні, яке є настільки важливим і драматичним. Обговорення G7 в Хірошімі, по суті, створюють підґрунтя для фундаментальної перебудови світового порядку.

До Хірошіми також запрошені Бразилія, Індія та Індонезія. Ці країни вже раніше голосували в ООН за засудження російської агресії та виступали за репарації для України. Однак їхня присутність у Хірошімі набуває додаткового значення. Вона знаменує зближення із Заходом цих найбільших і найважливіших країн глобального півдня. Донедавна ці країни представлялися Москвою як свої союзники через їхнє членство (Індія та Бразилія, разом з Китаєм та Південною Африкою, у так званій групі БРІКС). Безумовно, розмова Зеленського з індійським прем'єр-міністром була не менш символічною. Індія, поряд з Китаєм, була країною, яка прагнула до рівної дистанції між Москвою та Вашингтоном.

Важливий меседж G7 також був спрямований на Китай. Було заявлено, що подальший розвиток економічних відносин з Китаєм можливий лише за умови припинення Пекіном будь-якої допомоги Росії. Водночас було обіцяно розвиток таких контактів, якщо Китай не продовжуватиме діяти таким чином. Країни ЄС явно не хочуть розривати торговельні відносини з Китаєм, і особливо це стосується Німеччини.

Захід, на який припадає 40% світової економіки (хоча на нього припадає лише близько 20% населення планети), може дозволити собі таку рішучу політику. Вона означає постійний характер повної ізоляції Росії на міжнародній арені.

Іронія історії полягає в тому, що цей глобальний зсув у світовій політиці був спровокований самим Путіним. До лютого 2022 року західні країни ставилися до Росії з великою і навіть перебільшеною обережністю, а до її імперських амбіцій ставилися із занепокоєнням, намагалися стримувати шляхом переговорів. Залежність від російських енергоресурсів розглядалася як взаємозалежність, яка також може бути інструментом впливу на Росію. Усвідомлюючи слабкість Росії, її розглядали як країну з великим потенціалом і можливостями. Війна, розв'язана Путіним, викрила міфи, які підтримували російську позицію.

Жорстокість російської агресії та геноциду призвели до тотальної дискредитації режиму, який почали порівнювати з Третім Рейхом. Це стало фактором мобілізації Заходу, що знайшло своє вираження на саміті в Хірошімі.

Вже зараз зрозуміло, що Росія програла війну. Як це вплине на внутрішню ситуацію в Росії, наразі неможливо сказати. У будь-якому випадку, вона вийде з цієї війни дуже сильно ослабленою на довгі роки вперед. Це означає, що Москва більше не зможе займати колишнє місце в міжнародній політиці. Це означає деградацію Росії не лише з її попередньої позиції наддержави, але також як держави глобального значення.

Всупереч прагненню Путіна до багатополярного світу (що б це не означало в його устах), світ знову стає біполярним. Однак, на відміну від епохи холодної війни, протилежним полюсом Заходу врешті перестає бути Росія, а стає Китай, який вже деякий час відіграє цю роль.

Досить парадоксально, але наддержавні амбіції Путіна повернути Росію на позиції СРСР закінчуються ситуацією, коли саме Захід диктує умови нового світового порядку. І це незрівнянно важче для Росії ніж після програшу в холодній війні.

Казімеж Вуйчицький, директор Академії Східна Європа

Переклад з польської Павло Лодин. Оригінал публікації https://akademia-wschod.domwschodni.org/g7-w-hiroszimie-i-zapowiedz-nowego-swiatowego-porzadku/