КУВАЛДОЮ ПО ІЛЮЗІЯХ ЗАХОДУ

Російський герб потребує суттєвого ребрендингу. Двоголовий орел династії Палеологів, що дістався російському князю Івану III внаслідок шлюбу з племінницею візантійського імператора Софією, як і міф про москву як спадкоємицю Константинополя – сьогодні втратив остаточно свою актуальність. Після розгромної прочуханки від українських Збройних Сил хижий птах, що мав опиратися на сильну армію і флот, нагадує скоріше общипану курку. В трендах тепер кувалда – символ нових «еліт», що в нинішніх умовах стрімко просуваються по драбині кремлівської ієрархії. Її й можна пропонувати для змін в російській державній символіці. Такий герб органічно б відображав актуальну конструкцію і терористичну природу кремлівського режиму.

Кувалда стала своєрідною кривавою візитівкою терористичної організації, що іменується ПВК «Вагнера» (також зустрічається як ПВК «Ліга»). Як зброя в руках катів вона потрапляє на відео найманців у Сирії в 2017 році, а цьогоріч на продемонстрованій публічній страті підопічного російської пенітенціарної системи Євгенія Нужина, який був Україною обміняний як військовополонений. Такі демонстрації екзекуцій несуть часто інформаційну-пропагандистську ціль залякування, а останній випадок навіть було намагання використати задля несправедливих звинувачень у вині української сторони.

Однак справжнім власником кувалди як символу терору і влади, яку поступово набирає, є господар цього терористичного бандформування Пригожин, який зухвало виходить з політичної тіні. І хоча путінський глашатай Пєсков назвав того звичайним «громадянином росії, який вболіває за те, що відбувається і вносить посильний внесок», насправді є персонажем, котрий повністю інтегрований в кремлівську систему і виконує для неї особливо делікатні (читай, криваві) доручення.

Новий кремлівський улюбленець, що повністю відповідає актуальним потребам і завданням, які ставить головний диктатор, відверто упивається отриманими можливостями і владою. Зокрема, відкрито заявляє про втручання в американські вибори в 2016 році, хизуючись таким чином кинутому виклику західній системі демократії. Ще більш демонстративним актом стала надіслана до Європарламенту в футлярі для скрипки кувалда напередодні голосування за ініціативу, що оголошувала росію спонсором тероризму і державою, що діє терористичними методами. Пряме залякування не спрацювало – резолюцію, в якій серед іншого закликали позбавити рф її місця в Радбезі ООН, підтримали 454 євродепутати (тільки 58 – проти, 44 – утрималися). Терористичною організацією планують оголосити ПВК Вагнера і в Сполучених Штатах, хоча раніше в адміністрації Байдена намагалися уникати таких офіційних оцінок стосовно російського режиму, як повідомляли американські медіа.

З продовженням звірств і нагромадженням воєнних злочинів росії все більше прокидається від летаргічного сну свідомість західних лідерів у розумінні того, з ким насправді мають справу і як слід реагувати на появу нового кривавого реваншиста у Європі, що намагається копіювати свого попередника з минулого століття. На жаль, шлях до цього розуміння був тривалим: десятиліттями путінський режим, попри чисельні прояви агресії, все ж сприймався як міжнародний грубіян, з яким можна було мати справу. Російські нафта і газ наче той спрут окутував європейські ринки, породжуючи корумпованих політиків і зміцнюючи, своєю чергою, диктаторські апетити до нових анексій та окупації територій.

У випадку з розбитими кувалдою ілюзіями Заходу все ж працює приказка «краще пізно, ніж ніколи». Сьогодні всі маски остаточно скинуто – на авансцені терористичний режим, опору якого і складають такі безпринципні нові опричники як Пригожин. А з терористами не ведуть переговорів. Їх знищують.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії