НАД УСІЄЮ РОСІЄЮ БЕЗХМАРНЕ НЕБО

Починаючи з 23 червня події розгорталися бурхливо, викликаючи у багатьох скептицизм – чи не з інформаційною операцією маємо справу. Однак відкрита справа ФСБ про «збройний заколот» (лише вдруге в російській історії) і екстрений ефір новин на російському телебаченні, де просто повторили версію офіційних органів остаточно розвіяли сумніви, що для кремля почалися серйозні проблеми.

Уже не важливо, чи реальним був обстріл бази  «Вагнера» з боку російського міноборони чи тільки провокацією, щоб усунути ненависних Шойгу і Герасимова. Факт залишається фактом: навіть після закликів зупинитися від лояльного генерала Суровікіна, підконтрольні Пригожину, як оголосили, 25 тисяч бійців зайняли Ростов-на-Дону, де розміщується штаб Південного воєнного округу. Спроби російських генералів домовитися на місці не принесли результату, відбулося навіть перше бойове зіткнення – «вагнерівці» збили гелікоптери міноборони. Згодом з’явилися свідчення західних ЗМІ, що заколотники зайняли також Вороніж. Показово, що сили оборони не виявляють особливий спротив, ширяться чутки, що частина армії та силовиків підтримує дії Пригожина. За винятком колаборантів на окупованих територіях, більшість губернаторів звітують про контроль над ситуацією, однак публічно не заявляють про вірність чинному поки президенту.

Кремлівський диктатор зайняв офіційну позицію подавити заколот, при цьому нагадавши про громадянську війну 1917 року. Російські пропагандисти уже порівнюють це з корніловським заколотом чи походом Муссоліні на Рим у 1922 році. У Воронезькій та Московській областях введено режим контртерористичної операції, що означає передачу управління під ФСБ. Найважливішу роль протягом найближчого часу відіграватиме лояльність силових структур, найперше Росгвардії, вважають у британській розвідці.

У Кремлі самі ж створили крихкий механізм влади, коли дозволили наростити вплив паралельній збройним силам приватній армії. Це типова помилка багатьох диктаторських режимів, що часто приводила до їх повалення. Уже не так важливо, на чию користь завершиться протистояння – лояльність всієї вертикалі до Путіна остаточно підірвана, що матиме фундаментальні наслідки для війни. Над усією Росією сьогодні безхмарне небо – не тому, що все під контролем і «йде за планом». Схожі слова стали паролем для початку заколоту в Іспанії в 1936 році. Надалі він вилився в громадянську війну.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії