НЕЛЕГКИЙ ВИБІР РОСІЙСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Під час війни ніхто і ніщо не може залишитися осторонь і розмови,  що хтось політикою» не можна сприймати серйозно. Погляньмо на російську освіту і науку. Не можна виховувати і навчати молодь в ізольованій бульбашці, коли рвуться ракети і гинуть люди. Тут дуже важливим є те, яким саме цінностям навчають молодь: демократично-гуманістичним чи великодержавно-шовіністичним. Також під час війни не буває «чистої науки», якій немає справи до того, що робиться навколо. У будь-якому випадку перед кожним російським педагогом чи вченим постає дилема: бути на світлому чи темному боці. Російсько-українська війна в черговий раз створила подібну ситуацію, і далеко не кожна людина робить вірний вибір.  

Понад 170 ректорів вишів РФ  підписали лист підтримки агресії В.Путіна проти України. Причини можуть дещо різнитися, але вони зводяться до двох:  щирої імперської гордості за «велику Росію», що може показати всім «кузькину мать», а також бажання утриматись на своїй посаді, демонструючи лояльність до верховного вождя. З жалем потрібно констатувати, що російське суспільство практично повністю заражене імперським агресивним шовінізмом безвідносно до рівня освіти чи соціального статусу. Окремі особи, що не демонструють ентузіазму з приводу «боротьби з нацизмом» в Україні поки що не репресуються і не висилаються у віддалені регіони РФ. Але їх починають звільняти з роботи, а російські ЗМІ - створювати з них образ внутрішнього ворога.

Найгірше, що до антиукраїнської і антизахідної кампанії починають залучати студентську молодь. Світ облетіли кадри про так звані флешмоби, на яких студенти шикуються у новітню свастику «Z», що дуже нагадує нацистський оригінал штурмовиків Гітлера в 30-х роках минулого століття. Збанкрутілі кремлівські злочинці намагаються кров'ю пов’язати молодих людей, відрізаючи їм шлях до майбутнього.   

Проте, частина росіян з академічного середовища  зберегла ясну голову і, саме головне, совість. У перші дні війни понад 5 тисяч науковців і викладачів вишів підписали інший лист, в якому у досить жорстких виразах висловилися проти російської агресії в Україні. Серед справжніх академічних інтелектуалів варто, зокрема, згадати істориків В.Зубова, Ю.Півоварова Т.Таїрову-Яковлєву та інших. Примітно, що, попри інформаційний і поліцейський терор, понад 2,5 тисячі студентів Санкт-Петербурзького університету підписали лист проти «спецоперації» в Україні.

Очевидно, що російське суспільство неоднорідне, хоча здорова його частина складає мізерно малу частку. Проте у міру поразки російських військ все більше людей виступатимуть проти агресивної війни.

Сергій Федуняк, стипендіат програми Фулбрайта-Кеннана; професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича