ПОМИРАТИ НА ВІЙНІ – ЄДИНИЙ ПУНКТ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ МІЖ РОСІЯНАМИ І ВЛАДОЮ

Опубліковано: 2023-04-19 in analytics

Навіть після 2014 року у медійному просторі часто можна було натрапити на роздуми російських інтелектуалів з приводу змісту суспільного договору між путіним і громадянами. Мовляв, з часу 2000-их поступово сформувалася «путінська більшість», яка згідно з умовами неписаного контракту не вмішувалася в політику. Натомість влада мала стабільно забезпечувати матеріальний достаток. І період високих нафтових цін дозволяв створити умови для економічного зростання, що відбивалося на гаманці кожного росіянина. З початком війни така уявна конструкція дозволяла припускати логіку дій російської влади і червоні лінії, які та начебто не повинна була переходити. Однак повномасштабне вторгнення, а ще більше всеросійська мобілізація, нова стадія якої була анонсована нещодавно, повністю руйнує подібну конструкцію.
Слід підкреслити, що ідея суспільного договору походження держави виникла в період європейського Просвітництва. Результатом епохи стало повалення абсолютних монархій внаслідок революцій. Уже в сучасному російському суспільстві можна було спостерігати активні процеси урбанізації, тобто збільшення чисельності мешканців міст, зростання середнього класу та рівня освіченості – все це вселяло хибну надію, що формується активне населення, яке диктуватиме умови суспільного договору владі. Ідеологеми про «глибинний народ» інтелектуали розглядали лише як художню вигадку сучасних ідеологів, типу Суркова. Однак виявилося, що під штучним фасадом у XXI столітті таки ховається все той же царизм і в більшості покірне йому населення. І режим після повномасштабного вторгнення наочно демонструє, наскільки швидко може трансформуватися у повноцінний фашизм.
Російська держдума проголосувала законопроєкт, який вводить електронні повістки, що прирівнюються до паперових, а також створення єдиного реєстру військовозобов’язаних. Відтепер повістка вважатиметься врученою з моменту розміщення в цифровому порталі і призовникам заборонено буде покидати межі рф. Крім того, ухилянтів чекають серйозні обмеження в низці їх прав. На думку російського економіста Владислава Іноземцева, це призведе до переховування військовозобов’язаних чоловіків, які масово покидатимуть робочі місця. Це може мати навіть серйозніший вплив на російську економіку ніж ефект західних санкцій. Своєю чергою, інший російський економіст Олександр Аузан вважає, що війна створює навпаки стійкість для системи. У депресивних районах населення вперше за тривалий час отримало роботу і гроші – її забезпечують замовлення на оборонних підприємствах, а родини отримують гроші з військових контрактів, компенсації за поранення і смерть рідних.
За короткий період сформувалися суспільство і економіка, повністю націлена на забезпечення війни. Що чекає росіян при такій моделі? Економічне зростання? Точно ні, навіть не потрібно бути знаним експертом, щоб розуміти, що така система може існувати лише якийсь час – в перспективі це означає деградацію і обвал економіки. Військові звитяги, патріотичне піднесення внаслідок розширення імперії? Якщо зважати на катастрофічні провали російської армії, знищення після року повномасштабного вторгнення її людського і технічного потенціалу, також малоймовірно. Тому тільки помирати на війні без видимого образу майбутнього – ось єдиний пункт неймовірно абсурдного суспільного договору, який простежується в реаліях російського сьогодення.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії