ПРОВАЛ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ АБО ЧИ ДІЙСНО «ТАКИЙ СТРАШНИЙ ВОВК ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ»?

Вже 8 років українська держава переживає дуже непрості часи. А з початком повномасштабної війни Росії проти України від 24 лютого 2022 р. у високій напрузі перебуває і весь цивілізований світ, очікуючи від сторони-агресора ще більших неприємностей. Проте чи дійсно «такий страшний вовк як його малюють»?

Радянська ідеологічна машина старанно культивувала міф про непереможність своєї армії. Хоча оцінювати однозначно її участь у військових конфліктах точно нема підстав. Особливо болючим у цьому сенсі є приклад війни в Афганістані. Але, не дивлячись на це, сучасні російські політики й пропагандисти продовжують «плисти за течією», використовуючи вже затерті брехливі конструкти, внісши певні поправки.

Найбільш популярними з того переліку, які озвучувала в останні роки Москва, стали тези про «їх перемогу» без українців у Другій світовій війні. Але, спробуймо уявити, що було б з Росією у 1941-1945 рр., якби на шляху гітлерівських військ не виявилося України. Вона б дістала ще 8-10 млн демографічних втрат, зруйнованих 700 міст і 28 тисяч сіл, сотні понищених промислових підприємств та десятки тисяч об’єктів соціальної сфери, незліченну кількість втрачених назавжди історичних цінностей. На жаль Кремль ігнорує й відсоток загальних матеріальних втрат України під час Другої світової війни, який складає щонайменше 40% від збитку усього Радянського Союзу.

Разом з тим, заслуговує нашої уваги й інше – як би «вони самі перемогли», якби з території України за роки війни до Червоної армії не мобілізували близько 7 мільйонів осіб (з яких кожен другий загинув або став калікою), якби сотні тисяч українців не боролися проти нацистів у партизанських чи повстанських загонах? У цьому контексті хочеться згадати й народи інших радянських республік, котрі теж допомагали пришвидшити спільну перемогу. Зважаючи на їх (крім Білорусі) непрості теперішні стосунки з РФ, їм теж варто очікувати зникнення з цієї статистики.

Росія своїми діями уже налаштувала проти себе десятки країн і продовжує цей курс щодо народів колишніх «братніх республік». У тому числі й своєрідним баченням минулого з позицій «старшого брата». Тобто, як у випадку з перемогою у Другій світовій війні, якої б не було у Росії без участі інших народів, так і тепер, бувши, фактично, без серйозних союзників у війні з Україною вона має незначні шанси перемогти.

А далі, Росія вже ніколи не буде великою державою, бо не лише Україна та українці, а й інші цивілізовані країни, у найближчі 100 років (а це не одне покоління), у жодному випадку не підтримають її та не поведуться вже на пропагандистські прийоми. А відтак, залишившись наодинці Росії, навряд чи слід розраховувати на щось більше, ніж роль сателіта Китаю.

Олександр Руснак, кандидат історичних наук, викладач кафедри історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича