ЯК рОСІЯ ПРОВАЛИЛА ПОБУДОВУ «КОАЛІЦІЇ ПРОТИ ЗАХОДУ»

Політологічний термін «Глобальний Південь» є певною мірою штучним, адже вказує на єдину політичну спільноту, начебто об’єднану певними критеріями. Натомість йдеться про велику кількість країн, що розвиваються, у різних куточках світу, кожна з яких насправді має свої національні інтереси. Тому намагання їх підпорядкувати уявній єдиній для всіх меті (найчастіше, вустами російської пропаганди, протидії Заходу за колоніальне домінування у минулому) насправді є відмовою у суб’єктності цих держав, неповагою до їх суверенітету і права обирати вектор розвитку.

Африка стала тим регіоном, де терористи Вагнера «відточували» свою жорстокість на полі бойових дій. Внаслідок військових переворотів та активної інформаційної присутності у низці держав їм вдалося привести до влади керманичів з вираженою проросійською орієнтацією. Однак під ширмою «антиколоніальних» і антизахідних гасел проводиться все та ж експлуататорська політика з крадіжкою цінних копалин з африканських надр. На жаль, черговою жертвою стала демократична влада в 25-мільйонному Нігері, яку, схоже, не без кремлівської допомоги скинула військова хунта.

Проте, схоже ситуація зі сприйняття росії і розв’язаної нею кровопролитної війни в Україні серед африканців поступово змінюється. путіну не вдалося зберегти обличчя стосовно його участі на серпневому саміті БРІКС в Південно-Африканській Республіці. Дипломатичні зусилля з метою продемонструвати відсутність міжнародної ізоляції провалилися – як виявилося, ордер від Гааги на арешт кремлівського диктатора таки працює і тому в Преторію відправиться лавров. Не вийшло історії успіху і з самітом росія-Африка, до якого активно готувалися в москві. В цьогорічному заході взяла участь менша кількість глав держав – тільки 17 проти 43-ох в минулому. Політичних лідерів намагалися підкупити списанням мільярдних боргів та роздачею російського продовольства, однак на такі обіцянки, що не вирішують системних проблем, гостро відреагував президент ПАР Сиріл Рамафоса, котрий закликав відкрити заблоковане Чорне море для світових ринків.

З міжнародного клубу БРІКС також навряд можна очікувати перетворення на «таран проти Заходу». Адже на противагу росії, яка сподівається на прояв політично-ідеологічного спрямування об’єднання, інших цікавить тільки економічна сторона таких відносин. Всередині клубу також виникають дискусії і розбіжності, наприклад, щодо прийняття нових членів, на чому наполягає Пекін і москва, а противляться Бразилія та Індія (з’явилися чутки, що індійський прем’єр Нарендра Моді може і не приїхати на серпневий саміт). Серед потенційних країн розширення називають зокрема Саудівську Аравію, де можуть відбутися міжнародні переговори щодо мирного врегулювання без російської участі, повідомляють ЗМІ.

Провал омріяної ідеї створити «коаліцію проти Заходу» є наслідком російських провалів і карколомного падіння міжнародного престижу. У позиції аутсайдера можна хіба розраховувати на відкриту підтримку таких союзників, як іранський чи північнокорейський режими. Чим далі положення агресора ставатиме програшним, а негативний вплив на міжнародні торгові відносини відчутнішим, тим ймовірніше, що впливові гравці просто доведуть до відома залежного кремля, на яких умовах той має завершувати війну.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії