РОЗТОПТАНА ЗЕРНОВА УГОДА І СУЧАСНЕ РОСІЙСЬКЕ КАПЕРСТВО

Вийшовши з зернової угоди, кремль вкотре демонструє, що в його руках тепер єдина стратегія аж до остаточної неминучої поразки. А саме - постійно створювати гібридні загрози для світової спільноти, оскільки всі можливості для розвитку своїх громадян вже давно поховані. Після того, як газовий шантаж провалився і Європа не «замерзла», тепер чи не єдиним інструментом з дестабілізації ситуації залишається провокування голоду в африканських країнах задля повторення міграційної кризи.

Росіяни не тільки розтоптали домовленість, що була досягнута минулого року у Туреччині і сприяла продовольчій безпеці у світі завдяки українському зерну. Агресор вже здійснив нові варварські атаки по зерносховищах в Чорноморську, історичному центрі Одеси та порту Рені на Дунаї. Це викликало дипломатичне засудження Молдови та Румунії, кордон з якими проходить неподалік останнього місця влучання. Тактика знищення українських зернових терміналів, які є одними з найкращих у Європі, є продовженням руйнування цивільної інфраструктури України, що збільшує ціну відновлення і майбутній борг репарацій для росіян.

Як випливає з документа, оприлюдненого українською воєнною розвідкою, в створеному спільному координаційному центрі постійно звітували перед кремлем щодо заходів, які перешкоджали експорту українського зерна. Тобто, до зриву угоди москва йшла цілеспрямовано, що розвінчує пропаганду про те, начебто приводом стала нова атака на Кримський міст – законна з точки зору маршрутів військової логістики, з допомогою якої підтримується російська агресія. Маніпуляції російських спікерів про те, що левова частина збіжжя не потрапляла до африканських країн – також не відповідають дійсності, адже не враховується той обсяг продукції, яка вироблялася з українського зерна. Поки діяла домовленість, Україна експортувала 33 мільйони тонн аграрної продукції в 45 країн. Головний економіст Міжнародного валютного фонду зазначає, що світові ціни на зернові можуть зрости до 15 %.

Така ситуація на ринку створює особливі загрози для африканських країн, до яких кремль часто апелює у своїй пропаганді. Тому політичні лідери від континенту, котрі сьогодні намагаються ініціювати мирні перемовини, також закликають відновити зернову угоду. Такий політичний сценарій є бажаним для турецького лідера Ердогана, завдяки посередництву якого домовленість і була досягнута минулого року. Це стане предметом обговорення під час його особистої зустрічі з кремлівським диктатором у серпні. Для союзника Китаю, котрий закупив чверть обсягу зерна, яке раніше постачала Україна, а тому закликав продовжувати угоду, російський демарш виявився неочікуваним ляпасом. Тому позицію кремля офіційний Пекін навіть піддав критиці на майданчику ООН.

Росіяни даремно намагаються замістити українських виробників на ринку та висувають вимоги з послаблення західних санкцій після чого, начебто, готові говорити про розблокування українських портів. А поряд із цим, агресор готує морські сили для того, щоб атакувати торгові судна зі збіжжям. Саме так, схоже, виглядає для кремля омріяний статус «морської держави» - покровителя каперів, здатних лише на морський розбій.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії