ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ КИТАЮ І ТУМАННЕ МАЙБУТНЄ РОСІЙСЬКОЇ СПРОМОЖНОСТІ ДО ВІЙНИ

Проблеми Zhongrong International Trust, дочірньої компанії одного з найбільших трастових фондів Китаю на 138 млрд доларів, та його нездатність дотриматися графіку виплат свідчать, що економічні труднощі сектору нерухомості поширилися і на фінансову сферу. Це може поширитись на інші компанії та інвесторів, які можуть зазнати збитків через нездатність отримати очікувані платежі. Зважаючи на загальну негативну динаміку в китайській економіці, силові відомства можуть втручатися у роботу інвесторів та обмеження їх можливостей. А значить, влада побоюється соціальних збурень і  намагається забезпечити стабільність. Розпродаж активів Zhongrong International Trust може бути шляхом для забезпечення виплат заборгованості перед інвесторами. Однак це може створити тиск на ринок і призвести до додаткових негативних ефектів.

Економічне зростання Китаю сповільнюється. Хоча показник росту у 6,3% в другому кварталі виглядає хорошим результатом, однак це менше в порівнянні з попереднім кварталом. А значить, період «постковідного буму» завершився, а стратегії з відновлення після пандемії більше не приносять бажаного ефекту. Зниження споживання китайської економіки може призвести до низького попиту на нафту, а відповідно вплинути і на її ціни. Для Москви, з її глибокою залежністю від економічного становища Піднебесної, це погані новини. Адже російській владі, котра намагається залякувати світ готовністю до тривалої війни, не вдалося злізти з сировинної голки і країна продовжує залишатися все тією ж «великою бензоколонкою».

Запроваджені США та Євросоюзом санкції продовжують діяти, попри запевняння кремлівської влади про те, що роблять країну тільки «сильнішою». Ослаблення російської валюти, що супроводжується підняттям курсу долара вище психологічної позначки у 100 рублів, свідчить про серйозний валютний тиск та невпевненість на внутрішньому і міжнародному ринках. Падіння рубля не вдалося зупинити навіть збільшенням ключової ставки російським Центробанком (котрий збирався екстрено втретє – перші два випадки стосувалися початку війни у 2014 році та повномасштабного вторгнення 2022 року), а значить ймовірним є посилення валютного контролю. Прогнозований спад ВВП на 8% та зниження обсягу рахунку поточних операцій понад $140 млрд за перших сім місяців цього року – така ціна за самогубне продовження військової авантюри в Україні. Додатково ускладнити положення диктаторського режиму може подальше поглиблення санкцій та введення вторинних щодо міжнародних учасників, котрі допомагають Москві обходити обмеження. Це призведе до ще більшої ізоляції російської економіки і усуненню її як гравця у міжнародній торгівлі.

Росія залишається наразі потужним експортером з профіцитним бюджетом. Однак її експортні можливості скорочуються, а імпорт дорожчає. Зрештою, це відбивається і на цінах продуктів на торгових полицях магазинів. І для рядового росіянина є час подумати до виборів наступного року: задля чого його країну втягнула влада у війну, яка призводить тільки до міжнародної ізоляції і спустошує його гаманець?

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії