УКРАЇНА І МОЛДОВА НА ШЛЯХУ ДО ЄС: ЧИ ВТРИМАЄТЬСЯ ТАНДЕМ?

В умовах війни офіційний Київ продовжує рух країни до повноправного членства в ЄС. Ба більше, саме повномасштабне російське вторгнення слугувало фактором, що стимулював відкриття процесу переговорів про вступ не тільки для України, а й Молдови у червні 2024 року. Попри значний поступ у виконанні вимог, обидві країни стикаються з рядом політичних викликів. Сьогодні, коли російський терор продовжується, а західна підтримка послаблюється, з’явилися нові дискусії, чи варто підтримувати надалі цей спільний «тандем» на шляху до членства, чи розділити обидва треки. Це питання обговорюється як на політичному рівні в Європі, так і у провідних медіа, що висвітлюють не тільки досягнення країн, як і перешкоди, зокрема через позиції окремих політиків ЄС. Обидві країни мають на меті завершити роботу над адаптацією своїх законодавств, що дозволить поступово відкрити окремі переговорні кластери, кожен з яких охоплює ключові сфери — від економіки до енергетики та екології.

Попри схвалення на європейському рівні щодо подальшої євроінтеграції, питання політичних компромісів та внутрішніх дискусій залишається відкритим.

Так, новообраний президент Румунії Нікушор Дан окреслив можливість окремого відкриття переговорного кластера для Молдови. Проте його слова згодом були спростовані як «помилка». Румунський євродепутат Зиґфрід Мурешан, голова Комітету асоціації ЄС — Молдова, активно лобіює швидший вступ Молдови, наголошуючи, що інтеграція маленької країни буде легшою для ЄС, ніж великої України. Проте він не закликає до формального розділення, а лише підкреслює різницю у масштабах і темпах реформ.
Угорщина єдина блокує переговори з Україною, висуваючи додаткові вимоги щодо прав угорської меншини. Віктор Орбан неодноразово публічно виступав проти швидкого вступу України до ЄС, але не заперечує проти Молдови.  

4 липня 2025 року в Кишиневі відбувся історично значущий саміт між Молдовою та ЄС, який відзначив початок активного етапу євроінтеграції цієї країни. На саміті було відзначено низку важливих моментів: підтвердження підтримки реформ, оголошення про виділення першого траншу з Плану економічного зростання для Молдови (270 мільйонів євро, а в загальному – 1,9 мільярда євро) та анонс політик, спрямованих на полегшення повсякденного життя молдовських громадян, наприклад, скасування роумінгу під час перебування в державах ЄС. Під час заходу окремо обговорювалося питання можливого розділення процесів вступу.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вказує на можливість розділення вступу, особливо в умовах блокування переговорів з Україною окремими країнами-членами, зокрема Угорщиною. За її словами, політичний тиск та особливості національних вимог можуть спонукати до того, щоб для Молдови було створено окремий шлях до членства. Проте вона наголошує, що в ідеалі єдиний підхід до обох країн є оптимальним, оскільки об’єднані зусилля сприятимуть загальній стабільності та посиленню системи захисту власних інтересів ЄС. 

Наразі ключовим залишається той факт, що офіційна позиція Європейської комісії полягає в підтримці спільного єдиного підходу для обох країн. Європейські ЗМІ також підкреслюють необхідність збереження єдності процесу розширення. Попри політичні суперечності, сукупність експертних думок вказує на те, що збереження «тандему» має стратегічне значення для стабільності регіону та посилення позицій ЄС на міжнародній арені.

Павло ЛОДИН, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії