ВІЗИ ДО ЄВРОПИ: ДАВАТИ ЧИ НЕ ДАВАТИ?

Останнім часом в багатьох європейських країнах все більш помітно звучить заклик не надавати шенгенські туристичні візи для громадян рф, або поставити їхнє надання у залежність до ставлення особи-апліканта до російської агресії в Україні. І це не порожні слова: Естонія оголосила про введення заборони на в’їзд росіянам, цю позицію також підтримує Президент Латвії Егілс Левітс. Група держав-членів ЄС, до якої входять держави Балтії, Фінляндія та Чехія,  розробляють концепцію обмеження доступу російських громадян як частину наступного пакета санкцій щодо рф. Однак «Стара Європа» в особі насамперед Німеччини, Франції та Нідерландів не проявляє ентузіазму з цього приводу і, очевидно, що не підтримає введення візових санкцій. Видається, що спільна політика Євросоюзу з даного питання навряд чи буде вироблена і кожна держава прийматиме самостійне рішення.

Чи має підстави Європейський Союз обмежувати пересування в рамках континенту для громадян рф? Російська пропаганда подає це як традиційну «русофобію» і частину кампанії по «знищенню росії». Російські так звані «ліберали» критикують можливий не допуск до Європи як підігравання кремлю і будівництво зовнішньої стіни для ізоляції росіян від цивілізованого світу.  Але неупереджений погляд на проблему показує, що у європейців більш ніж достатньо підстав для такого кроку.

Розпочнемо з того, що кожна держава в залежності від рівня загроз національній безпеці визначає порядок допуску іноземців на свою територію і при цьому має право встановлювати відповідні обмеження. Зараз безсумнівно існує загроза європейським державам з боку росії, керівництво якої влаштовує підривні акції і погрожує європейцям терактами. Основна частина російських диверсантів і кілерів потрапляють в Європу як туристи: згадаймо, що доблесні бійці «невидимого фронту» офіцери ГРУ Баширов і Петров прибули до Британії  як «любителі старовинної архітектури». Слід зазначити, що обмеження плануються саме для туристичних віз, і вони не стосуються інших випадків, пов’язаних з гуманітарними питаннями. Російські опозиціонери чи особи, що шукатимуть притулку завжди зможуть в’їхати в межі Євросоюзу.

Все ж таки видається, що за бажанням обмежити допуск росіян в країни ЄС більше стоїть не безпековий, а виховний мотив. Переважна більшість росіян не хоче страждати від санкцій і водночас підтримує війну проти України. Війна буде припинена у випадку перемоги ЗСУ і/або зміни суспільних настроїв у рф. Останні можуть з’явитися лише у випадку виникнення серйозних складнощів у житті  пересічного російського громадянина. Хоча варто зазначити, що 90% росіян за кордоном не були і не планують, тому візові санкції не для них, а для тих, хто може вплинути на прийняття політичних рішень, а саме еліти і частково середнього класу. Тому насправді в'їзні обмеження торкнуться незначної частини населення. Можлива обмежувальна візова політика ЄС – це також «привіт» російським лібералам. Захід не відмовляється від допомоги, але натякає, що опозиція повинна більш активно шукати шляхи зміни режиму всередині країни, створюючи відповідні передумови, а не гріти місця в еміграції.

Якою буде візова політика, побачимо лише при появі офіційної консолідованої позиції всіх держав-членів. Вона може ефективною бути лише у комплексі з іншими санкційними заходами.

Сергій Федуняк, стипендіат програми Фулбрайта-Кеннана; професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича