ЯК МОЖЛИВЕ МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПІСЛЯ БУЧІ?

Опубліковано: 2022-04-04 in analytics

«Писати поезію після Освенцима неможливо – це варварство»

Теодор Адорно

 

В перших числах квітня 2022 року світу було явлено звільнені від російських окупаційних військ міста Київської області – Бучу, Гостомель, Ірпінь. Побачене справило ефект, який людство пережило 27 січня 1945 року – після звільнення мережі концтаборів Аушвіц біля польського містечка Освенцим.

Феномен нацизму як антилюдського режиму та злочини Третього рейху були глибоко осмислені європейськими інтелектуалами. Щоб знайти причину найбільшої трагедії XX століття та створити механізми, які б унеможливили в майбутньому появу чогось схожого. Власне, головним механізмом стала система міжнародного права та договорів, що окреслювали межі цивілізованого світоустрою, визначали дії що є воєнними злочинами та злочинами проти людяності, а також дозволяли притягнути злочинців до відповідальності.

Існує багато міжнародних угод, через які міжнародне товариство та сусідні країни гарантували Україні безпеку. Найодіознішим з таких документів є «Будапештський меморандум» – угода, відповідно для якої Великобританія, Російська Федерація та США гарантували Україні безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї, якою володів Київ. Після 2014 року була низка резолюцій ООН, в яких засуджувалась окупація РФ Криму, а також вимагалось відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року навіть зобов’язав РФ негайно припинити вторгнення в Україну та вивести свої війська. А вже у квітні цього ж року сталася Буча. Де російські військові масово розстрілювали цивільне населення, здійснювали групові зґвалтування неповнолітніх, займалися мародерством.

Німецький філософ Теодор Адорно у своїй програмній праці «Негативна діалектика» запитує як можна писати вірші після Освенциму? Для Адорно, як для представника німецьких інтелектуалів, які осмислювали наслідки нацизму, Освенцим є фактом повної культурної катастрофи Заходу загалом та Німеччини зокрема. Для опису цього феномену він застосовує словосполучення «Misslungen der Kultur» – невдача культури. Вслід за Адорно зараз можемо сказати, що Буча в універсальному сенсі є «НЕВДАЧЕЮ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА».

Труп жителя Бучі, якому зав’язали за спину руки, а потім розстріляти та викинули в  каналізаційний колодязь, самим фактом свого існування ставить під сумнів всю наявну до цього часу систему міжнародного права. Принаймні для України. Після 2 квітня 2022 року українці повинні визнавати чинними лише ті документи міжнародного права, за якими стоїть гарант, який змусить їх виконувати, або покарає у випадку порушення. Таким гарантом може бути тільки армія. Армія України. Або армія України в альянсі з арміями союзників. Цим альянсом може бути як НАТО, так і об’єднані військові сили «Люблінського трикутника» чи ще якогось регіонального союзу.

 

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії