ЄВРОПА ПРЯМУЄ НА СХІД

1 червня замок Мімі став місцем, де пульсувало європейське політичне і дипломатичне життя. Будівля колишньої виноробні бессарабського державного діяча у молдовському селі Булбоака прийняла гостей другого саміту Європейської політичної спільноти, яка виникла після повномасштабного російського вторгнення з ініціативи французького президента Емануеля Макрона. В ньому взяли участь 48 керівників держав та троє глав європейських інституцій – лише лідери Туреччини і Сан-Марино не відгукнулися на запрошення. Президент Зеленський також прибув до Молдови, де спільно з європейськими партнерами продовжив обговорення формули миру, а також створення коаліцій – з постачання винищувачів F16 та зенітно-ракетних комплексів Patriot.

Саміт Європейської політичної спільноти також став майданчиком, де офіційний Київ політично поховав формат придністровського врегулювання 5+2. Російська участь у форматі зробила його нежиттєздатним, тому залишилося лише констатувати доконаний факт. Натомість майбутня українська перемога закладе основи для реінтеграції регіону під юрисдикцію Кишинева. На полях саміту Румунія підписала декларацію з Україною про те, що буде підтримувати її вступ в ЄС та намагання «стати членом НАТО, щойно дозволять умови».

Згідно з експертними оцінками події у міжнародних медіа, Молдова стала в ці дні центром об’єднаної Європи, а також отримала потужний сигнал символічної підтримки в складні часи. Водночас це підкріплюється і матеріальною підтримкою: голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла збільшення макрофінансової допомоги країні з 600 млн до 1,6 млрд євро з наступного року, а також додатково виділити 50 млн євро для ремонту залізничної інфраструктури та 100 млн євро на покращення енергоефективності. 50 млн євро також пообіцяв уряд Норвегії.

Саміт став важливим виявом проєвропейського вибору Молдови. Проросійські сили тривалий час активно намагаються дестабілізувати ситуацію в країні. Тепер їх акцент діяльності, як того, схоже, вимагають московські куратори, змістився у вимоги провести референдум щодо зовнішньополітичного вектора розвитку Молдови. Однак молдовське суспільство вже визначилося, про що засвідчили близько 75 тисяч учасників Великого європейського зібрання в Кишиневі 21 травня. Уряд Маї Санду ставить амбітну мету, щоб Молдова стала членом ЄС до 2030 року. Голова Європарламенту Роберта Мецола припустила, що відповідні переговори можуть розпочатися вже цього року.

Повномасштабне російське вторгнення з його жахливими наслідками все ж змусив політичну Європу звернути увагу на регіон, а також подолати власну інерцію, коли замість місії подальшого розширення і долучення нових держав до системи демократичних цінностей, занурювалася у внутрішні проблеми і суперечки. Тепер Україна і Молдова (на жаль, Грузія поки не скористалася цим вікном можливостей) – кандидати на вступ у ЄС. І роблять все для того, щоб долучитися до європейської сім’ї. Європа рухається на схід.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії

Фото: EPC Moldova