ЗА МІСЦЕ ПІД КРЕМЛІВСЬКИМ СОНЦЕМ: ЯК ОПОЗИЦІЯ КОНКУРУЄ У НАМАГАННІ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ СИТУАЦІЮ В МОЛДОВІ

З повномасштабним російським вторгненням експертний погляд на те, що відбувається в сусідній з Україною Молдові здебільшого зосереджується на оцінках загрози з боку так званого Придністров’я. Однак сьогодні ситуація у регіоні присутності російських військ виглядає наразі не такою гострою, як минулого року – не вдалися як плани російського окупанта просунутися на півдні України, так і провокації російських спецслужб з метою побудити Тирасполь до активних дій. Натомість події після 24 лютого вплинули на політичну арену Молдови – проєвропейська влада в Кишиневі зайняла чітку позицію щодо російської агресії, а всередині опозиції йде серйозна конкуренція за прихильність (і, як наслідок, підтримку) кремля.

Проросійський олігарх-утікач Ілан Шор, якого нещодавно позбавили мандата депутата парламенту в Молдові, продовжує збирати акції протесту з популістськими політичними вимогами. Цього разу він, перебуваючи в Ізраїлі, обіцяє домогтися дострокових виборів. Уряд Санду на рівні низки декларацій різко засудив російську агресію і долучився до вимоги створити спеціальний трибунал для притягнення винних у злочині. Тому російські злочинці на владному рівні у москві не жаліють політичної жовчі у бік офіційного Кишинева, також надаючи медійну підтримку на федеральних каналах Шору. Його «Рух для народу», під маркою якого відбуваються сьогодні протести, дещо нагадує гібридну російську тактику в Україні в 2014 році, яка полягала у штучному протиставленні народ-влада. З початком війни тоді це вилилося у спроби створення антиконституційних «народних рад» на місцевому рівні, які, однак, не увінчалися успіхом для окупанта.

Молдовські соціалісти, котрі до 2020 року перебували на керівних посадах, розуміють загрозу перейти у другорядну політичну роль щодо російської підтримки, як це сталося свого часу з їх попередниками – комуністами. Вже двоє депутатів – Олександр Нестеровський і Ірина Лозован – вийшли зі складу парламентської фракції і перейшли до шорівського «Руху для народу», пообіцявши створення нової партії. Тепер опозиційні політсили змагаються між собою у зустрічах з представниками російського політикуму, обіцянками дешевого російського газу для молдовських регіонів і доступу до російського ринку для сільгосппродукції.

Справжнім тестовим майданчиком для такого політичного протистояння є вибори у Гагаузії, де вже відбувся перший тур. В автономному регіоні поширені сильні проросійські настрої, що й відбилося у виборчій риториці всіх кандидатів. Хоча найбільші інвестиції для розвитку гагаузів надають з боку ЄС, що підтверджує навіть нинішній башкан Ірина Влах. У другий тур, згідно з попередніми результатами, вийшли з мінімальною різницею між собою кандидат від соціалістів і від Шора.

В чому поки сходиться молдовська опозиція, так це в намаганнях довести свою здатність до дестабілізації ситуації в країні. У відповідь ЄС запроваджує нову систему санкційних заходів щодо осіб, які підривають чи загрожують суверенітету і незалежності Молдови. Боротьба за місце під кремлівським сонцем продовжується – попереду місцеві вибори, які пройдуть восени вже по всій країні.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії