ІННА КУРОЧКІНА: ТІЛЬКИ ДЕКОЛОНІЗУВАВШИ РОСІЮ, МИ МОЖЕМО ЗВІЛЬНИТИ ВЕСЬ СВІТ ВІД ЦЬОГО ЧУДОВИСЬКА

Інтерв'ю зі спецпредставником уряду Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Інною Курочкіною

 

• Хочеться подякувати за підтримку України у відбитті російської агресії. Українці знають і цінують той факт, що багато чеченців воюють у лавах Збройних сил України. Це важливо розуміти, що є справжні чеченці, які усвідомлюють, хто в цій війні справжній агресор, а хто жертва. Сподіваємося, що в майбутньому над братством між двома народами вже не стоятиме і не перешкоджатиме московський диктат.

Розкажіть трохи читачам про передісторію створення чеченського уряду у вигнанні – хто його очолює та наскільки він відображає прагнення чеченців?

 

Починаючи з відправної точки повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому цього року, ми з чоловіком Андрієм виїхали до Брюсселя, перевівши нашу компанію, де зустрілися з прем'єр-міністром Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Ахметом Закаєвим. Тоді ми записали його звернення до президента Зеленського, а також підписали документ, на підставі якого міг формуватися іноземний легіон, що дозволив би чеченцям, які перебувають на Заході, брати участь на законних підставах на боці України та допомагати відбивати російську агресію. Наразі вже формується п'ятий батальйон ічкерійців, які воюють за визволення України.

Історія незалежності Чеченської Республіки Ічкерія дуже прозора та зрозуміла. Формування уряду також зрозуміло та демократично обумовлено.

«Республіка Ічкерія здобула свою незалежність у 1991 році, вийшовши ще зі складу СРСР на підставі законів 1990 року і ніколи не входила до складу Російської Федерації».

Вона здобула не лише незалежність та суверенітет, але також прийняла свою конституцію у 1992 році. Нинішній монстр та агресор, Російська Федерація, зробив це на рік пізніше. Тому жодних її прав на Чеченську Республіку не було і не могло бути. Борис Єльцин у 1994 році ввів указ про наведення конституційного порядку фактично на території чужої держави, де тоді президентом була велика людина Джохар Дудаєв, якого люблять цитувати в Україні – він ще тоді багато чого передбачав і попереджав про агресивний імперський шлях Москви. У 1990-х роках Росія окупувала частину Грузії і добилася повалення першого президента Звіада Гамсахурдії. У 1993 році Дудаєв і Гамсахурдіа не випадково на прес-конференції в Грозному зверталися до всього світу і в ООН із закликом зупинити РФ, наголошуючи, що Єльцин – це злочинець і агресор.

1996 року Ічкерія змусила Росію капітулювати. Невелика група воїнів відбила агресію величезної армії і змусила Москву спочатку підписати Хасав’юртівські угоди, а пізніше у травні 1997 року – історичний договір між двома незалежними державами, а саме Чеченською Республікою Ічкерія в особі законно обраного Аслана Масхадова та Російською Федерацією на чолі з Єльциним. Перед цим відбулися парламентські вибори другого скликання та президентські вибори. 57 членів ОБСЄ були спостерігачами на цих виборах і визнали, що вони відповідали всім принципам міжнародного права та демократії. Тому уряд 1997 року, парламент другого скликання є законодавчою владою, яка досі нікуди не дівалася. З окупацією після приходу до влади Володимира Путіна люди, які підписали мирний договір, його просто порушили.

«Це важливо знати сьогодні українцям, бо, йдучи на переговори з агресором, навіть якщо він обіцяє дотримуватися цього мирного договору, через якийсь час він обов'язково набере сили і повернеться. Так сталося з Чеченською Республікою Ічкерія».

Шляхетні чеченці повірили в цей підписаний договір, але через три роки той самий Єльцин знову напав. Потім Путін вибухи будинків використав як казус белі, щоб напасти та окупувати Чеченську Республіку. Тоді сили вже були нерівними, то була жахлива війна. У 2003 році було проведено ганебний референдум, як і сьогодні це робиться в українських областях, який не визнав весь світ. Тому сьогодні слід визнати нелегітимність референдуму 2003 року та незалежність Чеченської Республіки Ічкерія, як це зробила Верховна Рада України.

Повертаючись до питання легітимності нинішнього уряду Ічкерії – уряд є у вигнанні, за аналогією з багатьма прецедентами у світовій історії. Він має відповідний статус, прем'єр-міністром є Ахмед Закаєв, який перебуває в Лондоні, інші урядовці перебувають в інших європейських країнах. Його легітимність підтверджена парламентом другого скликання. Якщо робиться якесь «вкидання», щоб посіяти сумніви – це завжди робиться за лекалами російських спецслужб.

 

• Це дуже важливо, що Ви ознайомили з історичним екскурсом, тому що ми можемо простежити важливі паралелі. Так, і в нинішній війні часто можна почути, що українці мають йти на поступки, переговори з росіянами, але на прикладі історії Ічкерії ми бачимо, чим усе закінчується.

Як сьогодні чеченське суспільство, за винятком "кадирівців", політично оцінює своє місце у площині Російської Федерації? Яким є ставлення чеченського суспільства до Москви як федерального центру? Питання про підтримку серед чеченців не випадкове, тому що часто демонструється картинка, ніби російське суспільство/народ консолідовані у підтримці дій влади та збереженні єдності країни. Наскільки такі тези відповідають дійсності?

 

Якщо говорити про чеченців, які проживають на Заході, то це люди, які усвідомлюють, що Ічкерія повністю перебуває під російською окупацією. Рамзан Кадиров є ставлеником Кремля, який представляє Росію, окупаційну частину і в жодному разі не представляє чеченців. Його почет із буквально кілька десятків людей, які перебувають поруч із ним, навіть не слід вважати чеченцями, це звичайні зрадники, про яких написано багато праць. Такі люди, яких завжди є горстка в кожному народі, вони часто страшніші за тих, кому присягають – хто прийшов і вбиває їх же народ. 99% чеченців чекають на деокупацію своєї батьківщини, тому що кожен чеченець знає, що таке історична пам'ять чеченського народу, який і в часи Російської імперії, і в часи Радянської Росії, і в часи демократичної Росії Бориса Єльцина та Володимира Путіна завжди пригнічували, вбивали, окупували. Це знає кожен чеченець, тому він ніколи не зрадить пам'ять своїх предків.

«Чеченський народ піддається такому ж геноциду на окупованих територіях, де знаходиться 150 тисяч російських військ, щоб не було повстання. Цей народ чекає на годину, коли Україна переможе, у чому ніхто не сумнівається і ічкерійці допомагають у цьому, – і тоді деокупація Чеченської Республіки Ічкерія пройде за лічені дні і без жодного кровопролиття».

 

• Вже відбулося кілька форумів вільних народів Росії. Як з'явився задум їхнього проведення, які важливі ідеї звучали та резолюції були прийняті?

 

Дякую за це питання, бо Форум є справді дуже важливим, з'явився з подачі української, литовської та польської сторін. Тобто тих, хто розуміє, що жодна «прекрасна Росія майбутнього» неможлива, що за зміни путінського режиму на якийсь інший нічого не зміниться.

«Росія за своєю природою – була вона царська, радянська чи демократична – завжди пригнічувала інші народи, займалася експансією та окупувала чужі території. Це її принципи. І люди, які бачать причинно-спадкові зв'язки, добре знайомі з матеріалом, чудово розуміють, що лише демонтаж цього злоякісного утворення, лише деколонізація сприятиме тому, щоб світ назавжди позбувся цієї загрози. Жодна зміна поганого царя на хорошого не допоможе позбутися цього монстра».

Не випадково пропаганда сьогодні трансформувалася з російських пропагандистських каналів, карта яких уже бита, оскільки нічого вже не можуть зробити, окрім зомбування нещасних верств населення в Росії, – на пропаганду на Заході під виглядом «жертв кривавого режиму», які виконують справжню роль введення західного суспільства в оману. Вони проводять вододіл саме 24 лютого 2022 року, тільки після якого ці росіяни зрозуміли, що їхня держава вбиває. Все, що було раніше, вони замітають під килим і заплющують на те очі. У цьому і є головна небезпека: щоб українське суспільство до кінця розібралося, що найбільша згубність була зроблена ще за часів Єльцина. Лідери національно-визвольного руху 1990-х років в Україні, які також були у братстві з грузинським та чеченським народом, це добре розуміли. Але за результатами роботи спецслужб відбулася підміна понять. Якщо спитати сьогодні середньостатистичного російського обивателя у Росії, Заході чи інших країнах, то відповість, що Єльцин був демократ. Відлік негативу йде вже з президентства Путіна. Але вже і війна з Грузією пройшла під маркою того, що «божевільний Саакашвілі напав на Росію», а чеченські війни пройшли під маркою «терористів». Ця «каша» в головах сформувалася під впливом російських пропагандистів, так званих ліберальних російських журналістів, які багато років розповідали хибний наратив, показуючи всьому світові єльцинський режим як демократичний та такий, що цінує свободу. Ця пропаганда сьогодні найшкідливіша.

 

• Ви порушили питання російської опозиції. Паралельно відбуваються на Заході різні форуми її представників, які залишили РФ до та після 24 лютого. Чи існують у вас політичні точки дотику з цим середовищем, які основи бачите для взаємодії (і чи бачите)?

 

Якщо говорити про Форум вільної Росії, Антивоєнний комітет Росії – саме ці люди представляють хибний наратив, що, зберігши Російську Федерацію в нинішніх кордонах і просто проводячи якісь реформи, можна досягти результату і убезпечити світ від наступного нападу Росії.

«Повертаючись до попереднього питання, саме Форум вільних народів Росії на другому з'їзді в Празі прийняв історичну резолюцію про деколонізацію, де прямо прозвучало, що народи Російської Федерації є невільними та колонізованими, а їхні території – окупованими. Тільки деколонізувавши Росію, ми можемо звільнити весь світ від цього чудовиська».

Інші пропозиції не мають жодного майбутнього, тому що цю історію ми всі проходили у 1991 році, коли світ сподівався, що після розпаду Радянського Союзу ми матимемо демократичну Росію з демократичним президентом. Але Єльцин у перші роки розв'язав війну і проти Грузії, і проти Чеченської Республіки Ічкерія, а його спадкоємець Путін – знову проти Грузії та нинішню страшну війну проти України. Це ніколи не скінчиться, поки існуватиме на карті в такому вигляді Російська Федерація, яка ще й нелегітимно перебуває в ООН, досі в статусі СРСР. Простою поправкою це неможливо зробити, потрібно пройти весь шлях прийняття до міжнародної організації. Як тільки Росія подасть офіційну заявку, вона зіткнеться з відповіддю, яка буде руйнівною для неї в легальному полі.

«Тому визнанням Чеченської Республіки Ічкерія Україна подала сьогодні приклад, і я сподіваюся, що інші країни його підхоплять і підуть цим шляхом».

 

• Як Ви наголосили, український парламент прийняв постанову про визнання суверенітету Чеченської Республіки Ічкерія, яка класифікується як тимчасово окупована територія. Наскільки, на Вашу думку, ця тенденція може бути, з одного боку, продовжена іншими парламентами в Європі, а з іншого – стосуватися інших народів Росії?

 

Ми дуже чекаємо найближчим часом на такі кроки від парламентів країн Балтії, Польщі, інших країн Східної Європи, які чудово розуміють, що необхідно зробити цей крок на зустріч Чеченській Республіці Ічкерія і відновити справедливість. Це означає зробити крок до того, щоб розпочати розмову про нелегітимну владу Російської Федерації, яка є злочинною. Вже подано позов до Кримінального суду в Гаазі на російське військове керівництво та президента.

«Що стосується інших народів, нещодавно керівництво уряду Татарстану у вигнанні, яке представляє заступник прем'єр-міністра Рафіс Кашапов, теж звернулося до президента Зеленського з проханням визнати незалежність Татарстану».

Це дуже серйозний крок, який, сподіваюся, буде почутим й іншим країнами.

 

• Наразі політики демократичних країн обговорюють створення міжнародного трибуналу, який розглядатиме злочини Росії проти України. Чи є якісь процеси у напрямку створення такого трибуналу з питання злочинів Росії проти чеченського народу? Чи доцільне створення спільного трибуналу?

 

У 2018 році уряд Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні подав позов до Гаазького трибуналу щодо розв'язаної війни та геноциду чеченського народу. Відповідні документи ухвалили, але казус бюрократичний, влаштований за допомогою російських спецслужб, маю на увазі право вето РФ в ООН, призвів до того, що сам міжнародний суд чекає на подання від Ради Безпеки. Це абсурдна ситуація, коли жертва має чекати на резолюцію від власного ката. З цим абсурдом треба розбиратися якнайшвидше. І завдяки постійному представнику України Сергію Кислиці, якій багато часу приділяє питанню легітимності присутності Росії в ООН, ця тема відкрилася. Ці невідповідності на міжнародній арені тепер шиті білими нитками. Тому факт цього трибуналу вже є, і ми сподіваємося, що незабаром процес справді рухатиметься.

Окрім факту подання до міжнародного суду заяви з приводу геноциду в Україні, у липні цього року італійські активісти збирали голоси за петицію, щоб створити трибунал із засудження Путіна. Італійська партія Radicali Italiani ще за часів чеченських воєн голосно говорила про ці злочини на весь світ. Тоді Росія навіть намагалася на рівні ООН заборонити цю партію – однак її партії досі не склали руки і, розуміючи суть, діють. Тобто йдеться вже про кілька ініціатив.

Світу потрібно розбиратися у суті проблеми, а не йти по лінії російських лібералів, які пропонують заплющити очі на всі злочини Росії до 24 лютого. Ці злочини не слід залишати безкарними. Якщо каналізувати проблему лише 24 лютого 2022 року, ми даємо шанс цим злочинцям викрутитись, щоб зло набуло нової форми. Цього не можна в жодному разі допустити.

 

• Часто можна чути про побоювання на Заході, що внаслідок розпаду Росії буде кривавий хаос громадянської війни та розповзання ядерної зброї, яка опиниться в руках радикалів. Що можна відповісти на такі страхи?

 

Ця думка з методички «тролів». Щоб її розбити, я закликаю ознайомитися на моєму каналі зі статтями чеченського юриста-міжнародника, який на прикладі різних етапів становлення незалежності Чеченської Республіки Ічкерія показує, що народи Кавказу, за своєю суттю, братні народи, які все життя жили і житимуть у мирі та взаємному розумінні. Це так, поки туди не втручається Росія, як це сталося востаннє 1991 року. Коли було створено Конфедерацію народів Кавказу, це було страшним ударом по новому російському утворенню. Є такий термін «московська змова Єльцин-Шеварнадзе», які й розпочали злочинну окупаційну політику проти інших країн – Грузії та Ічкерії, влаштувавши криваві війни на Кавказі. Це була чергова провокація російських спецслужб, методи яких не змінювалися з часів царської Росії, коли влаштовувалися геноциди народів у XVIII-XIX столітті. У радянські часи це були депортації народів Кавказу до Середньої Азії, внаслідок яких дві третини населення були втрачені. Це практикувала і Росія з перших днів «царювання» Єльцина.

«Розмови про те, що тільки-но Російська Федерація почне розпадатися, потече море крові – це не нова думка. Це стара, найдавніша думка з часів царської імперії. Тому панове російські ліберали, придумайте щось нове, щоб вразити уяви людей розумних, які здатні поєднати дві думки в голові».

 

• Дуже дякую за інтерв'ю і за те, що робите. Сподіваємося, що часи зміняться, всі цілі українського та чеченського народів будуть реалізовані, Ічкерія буде вільною, як і всі поневолені народи.

 

Дякую. Я бажаю всім нам якнайшвидшої перемоги України, яка проходить сьогодні страшні випробування. Я бажаю якнайшвидшої перемоги всім нам над цим монстром, який завдав стільки страждань за ці віки і продовжує це робити. Усі народи, які розуміють злоякісність цього утворення, мають об'єднатися, вивчати історичний матеріал, думати та робити висновки своєю головою.

 

Оригінал відеорозмови на каналі I NEWS (Ichkeria News) 

Розмовляв Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії