ДРАКОН, ЩО ПРИЧАЇВСЯ

Тисячолітня історія Китаю – це сплав хитрощів і сили, натиску і терплячого вичікування моменту, щоб впитися зубами у шию ворога. Причому, для стороннього спостерігача це очікування може здатися занадто довгим. Але не для Піднебесної: тут справа полягає не лише у найсприятливіших обставинах для удару – важливо, щоб жертва відкрилася і власноручно зробила процес свого поїдання максимально зручним, а для цього можна і почекати. Китайський дракон зачаївся, але його тіло готово для стрибка.

Зараз основною жертвою він обрав недоімперію, що займає велику територію в Північно-Східній Євразії. Тут зійшлося кілька обставин: по-перше, ще понад півтора століття в часи слабкості китайської держави Російська імперія відібрала понад півтора мільйона квадратних кілометрів території. Китайці добре пам’ятають, що вони втратили і що безсумнівно буде повернуто у лоно Піднебесної – про це їм не дозволяють забути мапи у шкільних підручниках історії. Сподіваючись зняти територіальні вимоги, москва вже віддала Китаю 337 кв.км території в районі річок Амуру і Уссурі, але не треба себе обманювати: у потрібний час Пекін виставить обов’язковий до плати рахунок. Може навіть так скластися, що в умовах дезінтеграції рф і розгортання на її території військових конфліктів поява китайських військ на російських сибірських і далекосхідних територіях буде сприйнята місцевим населенням із полегшенням, як відновлення порядку і стабільності.

По-друге, сама ситуація в росії полегшує для КНР справу підкорення росії: путінський режим завдяки своїй агресивній політиці впевнено веде країну до економічного банкрутства і соціального хаосу. Війна з Україною примушує москву шукати шляхи обходу західних санкцій і Китай тут виступає в якості чи не єдиного прийнятного варіанту: вже понад 40% імпортних товарів у рф надходять з КНР. Крім того, виявилося, що військово-промисловий комплекс росії життєво залежний від китайської електроніки. Російське керівництво почало відкрито і принизливо випрошувати у китайських партнерів зброю і боєприпаси, бо власні вже закінчуються. До того ж  надійність і ефективність російської військової продукції виявилася міфом. 

Третьою обставиною, що сприяє китайській експансії є те, що Піднебесна давно і глибоко проникла у російську економіку і принаймні вже два десятиліття активно освоює російські природні і мінеральні ресурси. У 2017 році китайські компанії отримали в оренду 2 мільйони російських земель терміном від 40 до 79 років.  Зважаючи на похмурі перспективи рф, досить сумнівно, що вона зможе повернути контроль над цими територіями. Китай фактично перетворив рф на сировинний придаток, про що яскраво свідчить ситуація з імпортом газу, коли Пекін примусив москву продавати цей цінний ресурс фактично за ціною на рівні, а то і нижче собівартості.  

Якщо узагальнити особливості китайської експансії в рф, то ми побачимо старанно розроблену і ефективну впроваджувану стратегію, в якій чільне місце займає сама рф. Китайське керівництво використовує ту обставину, що для сучасного російського кримінального режиму найважливішим є його виживання, а не добробут громадян і майбутнє країни.    

Сергій Федуняк, стипендіат програми Фулбрайта-Кеннана; професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича