ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ В РУМУНІЇ 2025: ТРІУМФ ДЕМОКРАТІЇ ЧИ ТРИВОЖНИЙ ДЗВІНОК?

Президентські вибори в Румунії у 2025 році стали не лише внутрішньополітичною подією, а й лакмусовим папірцем для стану демократії, особливо у країнах Центрально-Східної Європи. Хоча перемогу здобув політик з проєвропейськими поглядами Нікушор Дан, вибори пройшли в атмосфері напруги, недовіри й інформаційних атак. Тому, важливо не лише оцінити підсумки голосування, а й зрозуміти, що саме поставлено на карту у ширшому геополітичному контексті.

Зламана довіра: перший тур і анулювання результатів

Ще в листопаді 2024 року, коли відбувся перший тур попередніх президентських виборів, політичний ландшафт Румунії зазнав різких потрясінь: до другого туру несподівано вийшов Келін Джорджеску, кандидат з відверто проросійською та антинатівською риторикою. Його кампанія будувалася на гаслах з нотами радикального націоналізму, критики Європейського Союзу та романтизованого образу «сильної руки». Особливо активною була його присутність у TikTok та інших соцмережах, де серед молоді ширилися прості меседжі й змонтовані відео з відповідними мемами та гаслами (цей феномен ще чекає на окреме дослідження).

Але найгучнішим епізодом стало рішення Конституційного суду анулювати результати виборів після того, як незалежні розслідувачі та Служба інформації виявили масштабне зовнішнє втручання. Було доведено, що мережі акаунтів, які просували Джорджеску, координувалися з-за меж Румунії, зокрема з Росії. Це втручання поставило під сумнів легітимність самого процесу.

Подібне анулювання виборів – безпрецедентний крок для посткомуністичної країни, який водночас продемонстрував і силу, і слабкість румунських інституцій.

Другий шанс демократії: нові вибори і політична розв’язка

У травні 2025 року румунський народ знову прийшов на виборчі дільниці. У другому турі зустрілися дві полярні фігури: Нікушор Дан – реформатор, математик за фахом, мер Бухареста, відомий своїм проєвропейським курсом; і Джордже Сіміон – харизматичний лідер правопопулістської партії AUR, який не приховував симпатій до авторитарного стилю керівництва.

Результати показали: Румунія – не втрачена для європейських цінностей. Дан переміг із 53,6% голосів, що стало символом того, що критична маса виборців обрала стабільність, інтеграцію з ЄС і збереження демократичних інституцій. Водночас понад 46% підтримки для Сіміона свідчать про глибоке розчарування значної частини суспільства, особливо в регіонах з низьким рівнем життя.

Європа видихнула з полегшенням, але й з острахом?

Європейські лідери привітали Румунію з «перемогою демократії». Але за цими дипломатичними словами відчувається тривога. Румунія – не ізольований випадок. Угорщина, Словаччина, Сербія – усі ці країни демонструють тренд зростання євроскептицизму та авторитарного стилю лідерства. Тож невдалий прорив проросійських сил у Бухаресті – радше виключення, ніж нова норма.

Брюссель розуміє: без глибоких соціальних реформ, подолання бідності, цифрової грамотності, стратегій протидії дезінформації навіть найдемократичніші інституції можуть виявитися безсилими.

Що далі для Нікушора Дана?

Нового президента чекає складна дорога. Його підтримка – не беззастережна, а радше «менше зло» в очах багатьох виборців. Він має сформувати коаліцію, знайти баланс між реформами та соціальними гарантіями, продемонструвати результат – і зробити це швидко, поки є кредит довіри. Особливо гостро стоїть питання економіки: Румунія має один із найвищих бюджетних дефіцитів у ЄС, а інфляція вдарила по кишенях пересічних громадян.

Крім того, Дан має відповісти на виклик цифрової доби – як захистити молодь від маніпуляцій, як оновити освіту, як реформувати державу, яка досі частково перебуває в тіні пострадянських трендів.

Чи перемогла демократія?

Так, але це перемога з застереженням. Вибори 2025 року в Румунії довели, що демократична система здатна чинити опір зовнішньому втручанню. Але вони також виявили, наскільки легко суспільство можна поляризувати, якщо не боротися з соціальною нерівністю та інформаційною вразливістю.

Насамперед для Польщі, Молдови та інших країн регіону це – важливий урок. Демократія – це не гарантована система, а щоденна робота. І вона виграє лише тоді, коли має реальну підтримку людей, а не лише гарні гасла.

Олександр Руснак