НАЗУСТРІЧ УГОДІ МАР-А-ЛАГО: ТАРИФНІ ВІЙНИ ТРАМПА І ЕКОНОМІЧНА КАТАСТРОФА ДЛЯ РОСІЯН

В адміністрації Трампа тарифну політику, яку критики охрестили тарифною війною проти решти світу, розглядають як стратегічний крок до перебудови міжнародних економічних відносин, що позначає початок більш широкого плану трансформації глобальної торгівельної системи, створеної США. Цей підхід порівнюють з історичними змінами в глобальному порядку, такими як Бреттон-Вудська система та неоліберальний світовий порядок, який окреслила політика Рейгана і Тетчер. Бреттон-Вудська система встановила фіксовані значення валюти та військові альянси, тоді як неоліберальний порядок дозволив більш гнучкі обмінні курси та нижчі тарифи, що призвело до посилення домінування долара США, але також сприяло деіндустріалізації країни.

У баченні MAGA слід сформувати нову систему, зосереджену на Вашингтон, коли інші держави світу будуть поділені на «зелені», «жовті» та «червоні» групи на основі їх рівня тарифів і доступу до американського ринку. Ключові фігури економічної команди Трампа, такі як міністр фінансів Скотт Бессент і економічний радник Стівен Міран, наголошують на необхідності реіндустріалізації США, щоб протистояти загрозам, які зокрема створює основний противник Китай. Нинішня фаза передбачає застосування високих тарифів без розбору для створення переговорного важеля незалежно від короткострокових економічних наслідків. Мета полягає в тому, щоб забезпечити рівні умови гри за допомогою взаємних тарифів, розв'язуючи такі проблеми, як маніпулювання валютою та крадіжка інтелектуальної власності.

Кінцевою метою вбачається укладення нової угоди, яку, відштовхуючись від найменування резиденції Трампа, називають «угодою Мар-а-Лаго». У випадку успіху, за задумом, це б стабілізувало вартість валюти, зберігаючи при цьому статус долара як світової резервної валюти, що нагадує Бреттон-Вудську угоду. Однак здійсненність цього плану викликає скепсис. Чи охоче країни підпорядковуватимуть свої економічні інтереси відповідно до політики США? Перший етап демонструє, що довіра до Вашингтону була підірвана розпочатим тарифним хаосом, що призвів до падіння ринків.

Особливо непроста ситуація складається для «агресивної бензоколонки» росії, що, попри гучні бравади про імпортозаміщення, досі залишається нескладною ресурсною економікою. Ціни на російську нафту Urals впали нижче 60 доларів за барель, що означає потребу використання коштів Фонду національного добробуту. Однак його можливості обмежені – там залишається менше ніж 40 млрд доларів. Ситуація для кремля може стати катастрофічною, зважаючи на те, що Саудівська Аравія витискає росіян і з азійських ринків, пропонуючи найбільше зниження цін на власну нафту за останні два роки.

При цьому, сектори російської економіки вже переживають значний спад. Криза неплатежів і зниження ділової активності  вказують на можливість масових банкрутств. Очікується, що інфляція в 2025 році буде вдвічі вищою за прогнози російського центробанку. Зважаючи на стагнацію виробництва, що поєднується з високою інфляцією, яку неможливо стримати, експерти говорять про явище стагфляції.

Війна неможлива без грошей, тому це суттєво обмежуватиме можливості кремля тривалий час продовжувати криваву агресію. Крім того, хижацьке бажання росіян отримати максимальне задоволення вимог може привести до зміни підходів Білого дому в рамках переговорного процесу. Американські сенатори Річард Блюменталь і Ліндсі Грем ініціювали двопартійну групу з 50 своїх колег, яка пропонує запровадити первинні та вторинні санкції проти рф, якщо та відмовиться брати участь у добросовісних переговорах щодо тривалого миру з Україною або розпочне нове військове вторгнення. Закон передбачатиме 500-відсоткове мито на імпортні товари з країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти.

Павло Лодин, виконавчий директор Центру політичних наративів демократії

Фото Chip Somodevilla/Getty Images