ЗА МЕЖЕЮ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: ЧОМУ В КРЕМЛІ БОЯТЬСЯ МІЖНАРОДНОГО ВИЗНАННЯ ГЕНОЦИДУ УКРАЇНЦІВ

Геноцид вважається одним із найтяжчих злочинів проти людяності. Його визначення подається у «Конвенції щодо запобігання і покарання злочину геноциду і покарання за нього» від 9 грудня 1948 року і означає певний набір дій, «вчинених із наміром знищити повністю або частково національну, етнічну расову чи релігійну групу як таку». Ці дії включають вбивства, тілесні ушкодження, навмисне створення умов для фізичного винищення, заходи з перешкоджання дітонародження та насильницьку передачу дітей до інших груп.

Визнання геноцидом дій певних держав насправді є нелегкою справою, бо потребує потужної доказової бази і, що не менш важливо, політичної волі провідних держав і міжнародної спільноти загалом. На пам'ять приходить два приклади – насамперед, Холокост єврейського народу у період другої світової війни і загибель значної кількості вірмен на території Туреччини в 1915 році. В обох випадках масові знищення людей, попри здавалося би свою очевидність,  подекуди ставали предметом маніпуляцій: визнання геноциду ставилося в залежність від кон’юнктури і короткотривалих інтересів політичних сил.  

Якщо уважно і об’єктивно подивитись на дії російських військ на окупованих українських територіях, то ми побачимо наявність майже всіх ознак геноциду. Звичайно, що тут особливо важливо встановлення фактів з використанням відповідних юридичних процедур, але для українців та політиків багатьох держав наявність геноциду не викликає сумнівів. Масштаби злочину насправді особливого значення не мають, оскільки, по-перше, далеко не всі наслідки звірств окупантів виявлено, і по-друге, війна все ще триває і нові жертви, на жаль, неминучі.

Тому не дивно, що реакція світової спільноти не забарилася. 21 квітня 2022 року першим серед іноземних держав естонський парламент прийняв резолюцію, в якій визнано дії російських збройних сил, військового та політичного керівництва РФ геноцидом проти Українського народу. Цього ж дня подібну заяву прийняв і парламент Латвії. Подібну постанову 27 квітня також ухвалила нижня палата парламенту Канади.  І це лише початок.

Як це може вплинути на розвиток ситуації і, особливо, російську федерацію, що вчиняє злочинні дії? Насамперед це постійно триматиме російсько-українську війну у фокусі уваги світової громадськості. По-друге, на дуже тривалий час рф перетворюється на світову парію, з якою пристойні країни не захочуть мати ніяких спільних справ. По-третє, навіть при зміні політичного режиму в москві Захід вже навряд чи зможе повернутися до довоєнних часів і вести з рф business us usual. Що дуже важливо, провідні держави зробили перші вагомі кроки з створення Міжнародного трибуналу по Україні і можна буде сподіватися на реальне покарання злочинців.

На завершення можна сказати, що, геноцид українського народу стане в один ряд з іншими масовими злочинами в історії людства як нагадування того, що будь-яка тиранія закінчує своє існування великою  кров’ю.